Приветствую Вас Гость | RSS Суббота
18.11.2017, 05:29
Газета "СЕКУНДА"
Форма входа
Главная Каталог статей Регистрация Вход Поиск
Меню сайта
Категории каталога
Мои статьи [252]
Друзья сайта
Наш опрос
Якій фракції Верховної Ради Ви довіряєте?
Всего ответов: 17
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Мои статьи

Кінець російського міфу: О. С. Пушкін - єврей!
Кінець російського міфу: О. С. Пушкін - єврей!


Після публікації моєї статті «Російську літературу створили українці, євреї і негр...» на сайті «ForUm» мене звинуватили в расизмі. «Ви подивіться, - волали опоненти, - український професор образив негрів, приписавши до них великого і дуже російського поета О. С. Пушкіна!..» Спочатку, я думав проігнорувати: хіба мало пишуть соромітності й нецензурщини на різних форума, що «не адмініструються московитами», але якось інтуїтивно спрацювало дослідницьке начало, і я вирішив перевірити ще раз базовий російський міф про «арапа Петра First'а».

Подивився і зрозумів: батюшки, нас усіх вже понад 200 років водять за ніс! Мойсей з його рогами і сорока роками міфічного виведення євреїв з віртуального єгипетського полону - відпочиває, нервово курячи «козячу ніжку» з опіумом творців російського міфу!

Цей російський міф короткий, як рядок в енциклопедії: «ПУШКІН Ол-др Серг. (1799 - 1837), рос,. поет, родоначальник нової рос. літ-ри, творець сучас. рос. літ. мови». І нічого, що прадідом великого російського поета (без лапок!) є « арап Петра І». Все одно, за логікою московитів, він - російський, хоча і в, деякому роді, «арап»...

Але, чи «арап» він насправді, ось у чому питання?! Погляньмо на родовід дуже шанованого мною «російського» поета і письменника Олександра Сергійовича Пушкіна.

Отже, материнська лінія предків О. С. Пушкіна

Прадід поета, Абрам Петрович Ганнібал (1696-1781), хрещений абіссінський єврей, який «зійшов за арапа» у царственого любителя екзотики Петра.

Давайте поміркуємо вголос: «Чи багато ви знаєте, шановні читачі, «чистих етнічних негрів» на ім'я « Абрам? Подумаємо так і зійдемося у справедливості твердження, що Абрам - дуже поширене ім'я у євреїв, у тому числі абіссінських євреїв, які проживають в Африці.

Мал. 1. Абрам Петрович Ганнібал - прадід О.С. Пушкіна

« Петровичем» він став «по приколу», внаслідок хрещення, під час якого його хрещеним батьком став московський самодержець і самодур, який не визнавав ні Христа, ні його церкву.

А з « Ганнібалом» вийшло ще крутіше. Поки був живий Петро First, нашого мудрого абіссінця звали просто і по-російськи вишукано: « Абрам Петров», але коли його патрон помер, носити прізвище царя стало небезпечно.

Тому «м'яка, боягузлива але запальна абіссінська натура» Абрама Петрова (див.: А. Анненков, «Пушкін в Олександрівську епоху», стор. 5) зрозуміла, що з метою безпеки йому краще назватися «Ганнібалом», яким його жартома величав Петро І під час грандіозних пиятик у Німецькій слободі.

Прабаба поета, Христина-Регіна фон Шеберг (... -170?), друга дружина абіссінського єврея Абрама, мала шведсько-німецьке походження й народила йому п'ятьох синів: Івана, Петра, Ісаака, Якова та Йосифа. Як бачимо, з п'яти імен - троє синів «чомусь» мають єврейські імена.

Дід поета, молодший син цієї екзотичної «російської пари» Йосип Абрамович Ганнібал (1744-1807), до речі, не соромився своїх єврейських коренів і підписував свою кореспонденцію як Йосип Ганнібал.

Це потім, коли євреєм стане бути не модно, творці російського міфу сором'язливо стануть іменувати його Осипом. Але він себе таким ніколи не вважав.

Він мав двох дружин і при живій дружині, Марії Олексіївні Пушкіній, позначившись вдівцем, обвінчався з вдовою капітана У. Є. Толстой. Це двоєженство скінчилося кримінальним процесом, причому Йосип Ганнібал був розлучений з другою дружиною і засланий - спочатку на службу в Середземне море, а потім у його село Михайлівське.

Бабця поета, Марія Олексіївна Ганнібал (1745-1819), дочка тамбовського воєводи Олексія Федоровича Пушкіна й (увага!) - Сарри Юріївни Ржевської (див.: Є. П. Янькова, «Розповіді бабусі», 1885 р.). Якщо хтось вкаже мені «етнічно чисту» російську родину, де доньці дають єврейське ім'я Сарра, нехай кинуть камінь у її чоловіка Йосипа Абрамовича Ганнібала і всіх, хто не знає, що у євреїв етнічна лінія спорідненості виводиться по матері.

Мати поета, Надія Йосипівна Пушкіна (1775-1836), дочка Йосипа Абрамовича Ганнібала і Марії Олексіївни Пушкіної, мати якої звалася єврейським ім'ям Сарра.

Як стверджує А. Кирпічніков («Пушкін» / / Словник Брокгауза і Єфрона, 1890-1907): «Чоловіка свого Надія Йосипівна настільки взяла в руки, що він до старості курив таємно від неї; до дітей і прислуги бувала непомірно сувора і володіла здатністю «дутися» на тих, хто порушив її незадоволення, цілими місяцями і більше (так, з сином Олександром вона не розмовляла майже цілий рік). Господарством вона займалася так само мало, як і чоловік, і подібно до нього пристрасно любила розваги».

Мал. 2. Надія Иосипівна Ганнібал – мати поета

 

Отже, за давньою єврейською традицією, мати О. С. Пушкіна, безумовно, вважається єврейкою (1/2), трохи німкенею (1/4) і трохи росіянкою (1/4). Втім, якщо подивитися на її портрет, ніяких сумнівів у домінуванні єврейських рис у її фенотипі не залишиться ні в кого.

 

Тепер звернемося до батьківській лінії предків А.С. Пушкіна.

Прадід поета, Олександр Петрович Пушкін (1686-1725) був одружений з меншою дочкою графа Головіна, першого Андріївського кавалера. Як писав сам О. Пушкін, його прадід «помер дуже молодим, у припадку божевілля зарізав свою дружину, яка перебувала в пологах».

Прабаба поета, Євдокія Іванівна Головіна (... -1725) була по-звірячому вбита під час других пологів власним чоловіком, з яким, як написали б псевдо-романтики, вони жили недовго й нещасливо, і померли в один день.

Дід поета, Лев Олександрович Пушкін (1723-1790) єдиний син своїх нещасних батьків, про якого поет писав наступне: «Дід мій був людиною палкою і жорстокою. Перша дружина його [Марія Матвіївна] Воєйкова, померла на соломі, ув’язнена ним у домашню в'язницю за уявний чи справжній її зв'язок з французом, колишнім учителем його синів, і якого він дуже феодально повісив на чорному дворі. Друга дружина його [Ольга Василівна] Чичеріна, добряче від нього натерпілася. Одного разу він звелів їй одягтися і їхати з ним кудись у гості. Бабуся мала скоро народжувати і почувалася зле, але не сміла відмовитися. Дорогою в неї почалися потуги. Дід мій звелів погоничеві зупинитися, і вона в кареті народила мого батька. Породіллю привезли додому напівмертву, і поклали на ліжко всю змучену і в діамантах. Усе це знаю я досить темно. Батько мій ніколи не говорив про дивацтва діда, а старі слуги давно перемерли». (Див.: Кирпічніков А.І. «Пушкін» / / Словник Брокгауза і Єфрона, 1890-1907).

Батько поета, Сергій Львович Пушкін (1771-1848) не мав за характером нічого спільного з дідом. Отримавши блискучу на той час освіту, тобто опанувавши не тільки французьку прозову мову, але й вірш, і поглинувши все видатне у французькій літературі XVII і XVIII століть, він на все життя зберіг пристрасть до легких розумових занять і до прояву дотепності й винахідливості у всяких jeux de societe. І все життя був нездатним до практичної справи.

Сергій Львович Пушкін почав службу в Ізмайловському полку, потім служив у цивільній службі і дослужився до чину статського радника. Як свідчить А.Анненков, у батька О. С. Пушкіна не було часу для власних справ, оскільки він дуже старанно займався чужими. Він до старості відрізнявся палкою уявою і вразливістю, «був здатний жартувати біля смертного одра дружини - зате іноді від дрібниць розливався у сльозах».

Мал. 3. Сергій Львович Пушкін – батько поета

Батько поета був масоном (глобальна єврейська секретна секта). Дивлячись на його портрет, сумнівів у його «неросійськості» не виникає взагалі. Чому ж, - запитаєте ви, - у нього ж російське прізвище? А ви згадайте «бородатий» анекдот про погроми:

- Ізю, Ізю, біжимо, там євреїв б'ють!

- Але я за паспортом - росіянин!

- Але ж битимуть не за паспортом! ..

Отже, результати face-контролю і факт масонства батька О. С. Пушкіна також дають певні підстави стверджувати про його можливу приналежність до євреїв. Втім, якщо поглянути на портрет самого поета і будь-якого з сучасних ізраїльських солдатів, вихідців з племені абіссінських євреїв, з легкістю можна помітити, як дивно вони схожі.

Мал. 4. Олександр Сергійович Пушкін – нащадок хрещенного абиссінского єврея (фалаша) Абрама Ганнібала

Мал. 5. Сучасний ізраїльский солдат – абиссінский єврей (фалаш)

У зв'язку з цим виникає цілком логічне запитання, чому ж єврейство О.С.Пушкіна так старанно приховувалося його ріднею і російськими творцями міфів?

З ріднею все ясно, якщо пригадати, що в паспортах Російської імперії замість національності писали про віросповідання. «Правильна» релігія була - православ'я, «неправильні»: іудаїзм і мусульманство, вигадані семітами (євреями та арабами). Якщо ти не православний (читай - росіянин), тобі була закрита дорога скрізь: на держслужбі, у навчанні і т.д.

З імперськими міфотворцями теж - все ясно. Якщо «ПУШКІН Ол-др Серг. (1799 - 1837), рос. поет, родоначальник нової рос. літ-ри, творець сучас. рос. літ. мови» - за національністю єврей, то про яку «російську імперію» і «російську мову» можна говорити взагалі?!.

Особисто мені абсолютно все одно, хто був О. С. Пушкін за національністю. Те, що він - геніальний, не викликає ніякого сумніву. У його родині всі говорили по-французьки: батьки, родичі, гувернери. Російською розмовляли тільки його бабуся Марія Олексіївна та його (поета) няня Аріна Родіонівна. І, незважаючи на все це О. С. Пушкін вивчив нерідну йому російську мову і став її класиком!

Через кілька десятиліть його славний шлях повторять українці М. В. Гоголь і А. П. Чехов. Останній, як ми вже писали у статті «Віктор Янукович був правий: Чехов - поет!», однозначно ідентифікував як українець. Так, у 1902 р., розмовляючи на Білій дачі з Горьким і Лазаревським, він свідчив: «Я справжній малорос, я в дитинстві не говорив інакше, як по-малоросійськи» ... Усе вищесказане лише утверджує мою думку про те, що російську літературу, дійсно, створили переважно українці та євреї.

Згадавши при цьому «негра» О. Пушкіна, я погарячкував, перебуваючи в полоні давнього імперського міфу про « арапа Петра І», який насправді, був абіссінським євреєм (фалашем). Але тепер, слава Яхве, ми знаємо правду! І наші московські менші брати мають всі підстави розширити свій «російський світ» і на Африку, де й донині проживає славний єврейський народ фалашів, що дав російській літературі видатного російськомовного поета О.С.Пушкіна.


 Валерій БЕБИК

http://www.social-science.com.ua/current

Категория: Мои статьи | Добавил: rostik (28.02.2011)
Просмотров: 313 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2017Создать бесплатный сайт с uCoz