Книга «Скарби і таємниці Гетьмана Мазепи» вийшла!
Спершу
ця книга була опублікована в Інтернеті. Були передруки на кількох
десятках сайтах у різних країнах. Аудиторія склала кілька тисяч
чоловік. Кмітливі студенти швиденько переробили книгу у реферати,
дипломні, курсові роботи… Нарешті книга вийшла у паперовому варіанті.
Спецвипуск
міжнародного козацького журналу «Нова Січ» розмістив оновлену версію
книги. Текст було частково перероблено, доповнено, він суттєво
відрізняється від мережевої версії.
-Для
нас це велика перемога! – зізнався автор, редактор журналу «Музеї
України» Віктор Тригуб, - Більше року книга блукала різними сайтами,
про неї досить багато говорили. Але, ми не мали фінансової можливості
її видати. Завдяки премії Фонду «Поміч Україні», який очолює Богдан
Баб‘як з Канади, вдалося видати паперову версію. Тираж невеликий – 500
примірників. Тож книга моментально стала рідкістю.
Нагадуємо,
що «Скарби і таємниці Гетьмана Мазепи» - збірник статей, опублікованих
на сайтах «Музеї України», «Нова Січ», «Народна правда», «Хай Вей»…
Згадуються
захопливі міжнародні розшуки шаблі Мазепи в Канаді, Петербурзі, Москві.
Журналісти знайшли аж три варіанти зброї, оприлюднили фото, вийшли на
оригінал, що лежить в особливо засекреченому спецхрані. Правда, в
результаті ефективних дій, вже відомий навіть інвентарний номер шаблі,
точне місце. Залишилося проникнути, сфотографувати. Знаючи неймовірні
можливості міжнародної команди пошуковців, розуміємо, що то лише справа
часу і коштів…
Описуються
в книзі містичні історії з віднайденням двох невідомих ймовірних
портретів Мазепи в США (отаманом С.Цапенком) і в Німеччині (Миколою
Кайзером). До речі, на обкладинці – кольорові ймовірні портрети
Гетьмана…
Віктор
Тригуб давно позбавив спокійного сну багатьох істориків. Спільно з
Сергієм Цапенком, висунув сміливу версію про існування книгозбірні
Мазепи в підземеллях Софії Київської. Її знайшли царські іщейки,
перевезли в Пітер. Там книги і документи з легендарної бібліотеки
Ярослава Мудрого, унікальний княжий перстень, знайдений Галиною
Брежневою. Свідчення документальні – записані під присягою колишніми
офіцерами КДБ, що перебігли на Захід. Як автору вдалося отримати
інформацію з таких закритих джерел кількох країн, в книзі не йдеться,
що лише збуджує уяву і додає інтриги…
Згадуються легенди і перекази про скарби Мазепи. Тригуб дає кілька адрес…
Є
розповідь про Батуринський архів Мазепи, вивчений Т.Яковлевою, шапка
Мазепи, яка зберігається в Ермітажі, годинник Мазепи в Австрії…
Сенсація
про 234 нерозпаковані ящики «Мазепинського дела» з безцінними
документами, речовими доказами, вже стала легендою, викликавши
переполох в Росії. Скрині переховали, та українські журналісти вперто
йдуть по сліду, перетворивши процес в захопливий детектив. Віриться –
знайдуть!
Згадуються в книзі і розшуки козацьких скарбів, вивезених німцями. Тут окремий трилер, що охоплює добрий десяток країн…
До збірника увійшла і пригода з ймовірною булавою Мазепи, яка куплена невідомим з Швейцарії на аукціоні в Балтиморі…
Опублікована стаття про відомі портрети Мазепи…
Нагадую,
що завдяки зусиллям Віктора і Ростислава Тригубів, діє віртуальний
музей І.Мазепи, де зібрано чимало цікавих матеріалів.
Ми
розуміємо розгубленість офіційних істориків, які за роки незалежності,
так і не спромоглися здійснити більш-менш значимих відкриттів епохи
Мазепи. Нудно переповідають старі публікації, хіба розшифровуючи старі
рукописи… А тут, за два роки такий фейєрверок гучних відкриттів,
знахідок, фотографії, проникнення у закриті спецхрани…
Після
виходу книги, чимало відкриттів увійдуть у науковий обіг, цитати
почнуть використовувати вчені. Зрозуміло, знову почнуться дискусії.
-Ми
працюємо в сірій зоні історії! – нагадує Віктор Тригуб, - Опинившись в
центрі кількох геополітичних операцій, отримали сенсаційні матеріали,
недоступні звичайним дослідникам. Їх і оприлюднили. Випередили час.
Адже, довелося обходити гриф «Секретно», накладений на них російською
владою. Пройшло 300 років, а матеріали про козацтво і досі під
забороною! Скептики вже зрозуміли, що нині нічого ні довести, не
заперечити неможливо! Ми стали першоджерелом. Колись нашими слідами,
можливо, пройдуть історики. Правда, коли то буде – невідомо. Ми
продовжуємо створювати історичні сенсації, продукувати легенди,
висувати сміливі версії. Маємо вдячних читачів.
Більша
частина тиражу буде подарована музеям. Невелику частину продамо в
Туристично-інформаційному центрі Українського дому, можливо, на Майдані
Незалежності, Музеї гетьманства…
Вітаємо краєзнавців з виходом чергової дискусійної книги!
Наталка Іванченко, прес-служба журналу «Музеї України» (для вільного розповсюдження)
|