КОМУ В НАТО ХОРОШО?

НАТО -- наиболее часто обговариваемая тема, не считая ситуации в Верховной Раде. Объективной информации практически нет, все острые углы пытаются загладить. Мнений также много. На эту волнующую все население страны тему "ИСКРА" поговорила с Сергеем Пархоменко, специалистом по НАТО, членом правления Христианско-Демократического союза молодежи Украины.

-- Яка позицiя Християнсько-Демократичного Союзу молодi щодо НАТО?

-- Ми вважаємо, що НАТО -- це дуже важливий аспект мiжнародної дiяльностi України, тому, судячи з геополiтичних реалiй сьогодення, повинен буди одним з першочергових прiоритетiв в Українi. Вступ до НАТО -- це не тiльки безпека i захист вiд агресiї iнших держав, але й можливiсть отримати iнвестицiї пiд оборонну промисловiсть, "пiдстраховка" збоку держав-членiв блоку пiд час надзвичайних ситуацiй, коли держави допомагають чи технiкою, чи грошима, чи людьми. І, враховуючи серйознi екологiчнi проблеми останнiх рокiв в Українi, це було б незайвим для нас хоча б тому, що бюджет не завжди може впоратись. Тому вважаю, що НАТО, попри всi негативнi стереотипи, насправдi повинно стати стратегiчним вибором України. Це має бути вольове рiшення. Тому що для нас вступ в НАТО -- це не повернення наших гармат в бiк Росiї. Ми виступаємо за паритет iз Росiєю, але так само не хочемо, щоб у нас в Українi розвивався сепаратизм i була загроза нашiй територiальнiй цiлiсностi. Ми не маємо за мети розмiщати воєннi бази iнших держав у себе на територiї, враховуючи негативний досвiд з Чорноморським флотом, ми бачимо, що Україна не готова, щоб тут перебували iноземнi бази. А НАТО гарантує, що якщо країна вiдмовляється розмiщати чужу базу, то це буде її суверенне право. Зокрема, такi країни як Норвегiя, Ісландiя не мають баз iнших держав. Оскiльки НАТО має лише кiлька батальйонiв, то можна казати, що в Українi не буде нiяких баз НАТО. Тiльки хiба що у випадку вiйни, коли нам доведеться допомагати iншим державам, ми можемо розмiстити бази, але це буде тiльки за рiшенням Верховної Ради, якщо буде рiшення уникати розмiщення радарiв, ракет чи якоїсь iншої державної технiки, ми не будемо розмiщати. При цьому ми будемо в НАТО i будемо захищеннi. Досвiд Ісландiї доводить при вiдсутностi збройних сил що НАТО є ефективною. По бюджету вступ в НАТО не вдарить, тому що внесок дуже незначний, але в нас оборонна галузь не фiнансується. У нас оборонна галузь у такому станi, що ми не зможемо чинити опiр озброєнiй державi. Тому вступ до НАТО необхiдний. У нас просто треба проводити нормальну державну полiтику, тодi не буде нiяких проблем, а не займатися тим, чим займаються у нас.

-- Ви казали, що нам не потрiбнi сепаративнi настрої, тому краще вступити в НАТО. Тобто у разi виникнення подiбних конфлiктiв ми будемо розраховувати виключно на допомогу НАТО?

-- Якщо в Українi будуть мiжнацiональнi конфлiкти, наприклад, як вiдбувався мiх сербами i албанцями, тодi, в першу чергу, приймати рiшення буде держава. Якщо держава прийме рiшення, що рух направлено на вiдокремлення вiд України, то держава може звернутися до НАТО i вона допоможе. Або країна не звернеться до НАТО i своїми силами розбереться в ситуацiї. Тобто, особливо якщо враховувати, що в Українi мiжнародний конфлiкт може бути лише iнспiрований iншими державами, то казати про те, що в якогось народу може виникнути бажання вiдокремитися -- безглуздя.

-- Пролунала думка, що метою вступу не є псування вiдносин з Росiєю. Але якщо Україна буде членом НАТО, а якась iз країн буде вести воєннi дiї з Росiєю. Якою повинна бути позицiя України в такiй ситуацiї? Бо держава повинна допомагати цiй країнi.

-- Так. Ми, звичайно, пам'ятаємо 5 пункт Вашингтонського договору, що пiд час агресiї країни всi iншi повиннi допомогати. Ми не хочемо втручатись у конфлiкти, але мiсимо допомогти країнi НАТО, яка буде вести боєвi дiї, наприклад, з Росiєю. Але тiльки в тому випадку, якщо Росiя сама нападе на цю державу. Якщо держава НАТО вчинить акт агресiї, визнаний мiжнародною спiльнотою, Україна не буде їй допомагати, тому що це -- конфлiкт мiж цими двома державами. Не думаю, що такий варiант можливий, але якщо уявити, що геополiтика -- справа дуже складна, то в такiй гiпотетичнiй ситуацiї Україна не буде допомагати, якщо, звичайно, не буде рiшення парламенту, якщо ми не захочемо. Але це не означає, що ми маємо обов'язково посилати туди своїх солдат. У нас, звичайно, будуть контрактники, якi захочуть воювати у гарячих точках. Тому що є завжди чоловiче населення, в якому є така енергiя, яку потрiбно виплескувати в якесь русло. Цi люди можуть офiцiйно брати участь у конфлiктi, тому що вони на цьому заробляють. Якщо нiхто воювати не захоче, ми надаємо технiку, зброю в рамках вiдповiдних угод iз НАТО, фiнанси, якщо ми зможемо, i вiйськових спецiалiстiв, саперiв, наприклад, пiд час миротворницьких операцiй.

-- Чи добре для України надавати своїх вiйськових пiд час миротворницьких операцiй?

-- Зараз ми не є членом НАТО, тому посилання наших воякiв до гарячих точок -- прерогатива уряду. І зараз ми мали повне право не брати участь в операцiях, це було рiшення парламенту. З iншого боку, якщо люди хочуть заробити грошi, якщо їм, дiйсно буде надана вiдповiдна фiнансова пiдтримка, то можна дiйти консенсусу, Україна може видiлити певну квоту. Знову, це рiшення ради, якщо ми не є членами НАТО. Якщо ми будемо членами НАТО, то тодi у миротворницьких операцiях, якi стосуються усього альянсу, але вiдбуваються не у наслiдок агресiї проти альянсу, а НАТО просто надає допомогу iншiй країнi, тодi ми також можемо не посилати своїх воякiв, але надати пiдтримку гуманiтарну, технiчну i таке iнше. Їхати вiйськовим чи не їхати, якщо це не вiйна проти країни НАТО, вирiшує тiльки уряд. Це залежить вiд полiтичної мудростi. І нiхто не висуне нам претензiї. Інша справа, якщо ми пiд час агресiї вiдмовимось надати будь-яку допомогу, тодi нас можуть виключити, тому що ми не виконаємо 5 пункт. Але допомога -- це не обов'язково посилати все українське населення. Це тiльки в тих рамках, в яких Україна спроможна надати допомогу. У нас є професiйнi вояки, спецiалiсти, якi спецiально готуються.

-- Якщо виникне питання розмiщення вiйськових баз уразi агресiї проти НАТО?

-- Якщо агресiя ведеться проти блоку, Україна може розмiстити бази. Але тут таке питання. Чи є це доцiльним для самого блоку. Якщо розмiщення баз потрiбно щоб розмiстити бази ближче до зони конфлiкту, то це може бути заблоковано нашим правом. Бо якщо ми надаємо вже iншу допомогу, то не зобов'язанi розмiщати ще й бази. Інша справа, якщо укладено договiр. Але це якщо полiтики захочуть.

-- Допомога не вiдобразиться на бюджетi?

-- Це питання треба задати нашим недалекоглядним урядовцям. Бо, в принципi, якщо країна вступає в НАТО, їй надають кошти на модернiзацiю. Тому якщо Україна не буде такою корумпованою як Колумбiя, наприклад, то пiсля вступу в НАТО ми отримаємо всi можливостi вдвiчi збiльшити наш бюджет.

-- Ви постiйно згадуєте уряд, що важливе його рiшення. Не вважаєте Ви, що вступ до НАТО зробить нас ще бiльш залежними вiд полiтикiв? Якщо сьогоднi ми керуємось державним правом, то потiм маємо в бiльшiй мiрi керуватись i мiжнародним, а там ще бiльше виняткiв.

-- Дiйсно слушне запитання. Але не треба забувати, що НАТО приймає країни демократичнi. Норми Пiвнiчно-Атлантичного альянсу змусять змiнити формат наших урядовцiв. НАТО буде спонукати Україну до певної полiтичної стабiльностi. НАТО буде пiдтримувати тiльки тих полiтикiв, якi вiдповiдають європейським стандартам. Це менше корупцiї.

-- Коли, на вашу думку, Україна буде готовою до вступу в НАТО?

-- Не ранiше нiж через три роки, або п'ять. Це той термiн, який достатнiй. Через 7 рокiв ми вже будемо в НАТО.

Даже в этом оптимистичном взгляде слишком много "если" и, все-таки, большая зависимость от политиков. И гораздо логичнее предположить, что правительство не захочет ссориться с НАТО, отказываясь предоставлять требуемую помощь. Мол, мы вам уже все, что могли, дали. Да и захочет ли НАТО строить демократию? После разговора мне показалось, что НАТО, конечно, хорошо, только не для нашей страны, а для более самостоятельной, с другой ментальностью и сильной экономикой.

Саодат УСМОНОВА, "ИСКРА"