Містика холодної зброї

Люди давно використовують зброю для енергетичних обрядів. Не кожен меч, ніж, спис підійде для участі у різноманітних древніх ритуалах. Існує навіть спеціальна РИТУАЛЬНА зброя для жертовного вбивства людей чи тварин.

Вимоги до подібних клинків дуже високі.

Служителі культів, масони, таємні ордени, спецслужби – цінителі і збирачі зброї, яка, на їх думку, має певні незрозумілі нормальним людям властивості.

Широко використовують магічну зброю різноманітні біоенергетики, відьмаки, кабалісти…

Останнім часом спостерігається просто тиха паранойя довкола зброї у наших доморощених політиків. Є велика, фактично безконтрольна влада. Серйозні гроші. Починаються фобії колекціонування і захоплення окультизмом.

Весела команда журналістів, що творять маленькі культурологічні часописи «Нова Січ» і «Музеї України», вихована у матеріалістичні часи, ще кілька років тому і гадки не мала, куди нас заведе випадкова цікавість до старовини, історії, козацтва, зброї. Навіть не підозрюючи того, ми опинилися у інформаційному епіцентрі першого серйозного відкритого двобою американської контррозвідки і російської розвідки. Наші наївні спроби повернути до Києва безцінні козацькі регалії, які зберігали запорожці (булави, прапори, документи) в Музеї Кубанського козацтва у Ховеллі (Нью-Джерсі, США), перетворилися у серію потужних міжнародних подій за участі президентів США, Росії, України і стали стартом нової холодної війни між Заходом і Сходом. На жаль.

За підтримки Американського козацтва, майже вдалося вирішити питання справедливого розділу колекції, перевезеної козаками на Кубань, а у 1918 році, таємно вивезених до Сербії, потім Німеччини, США.

Той мирний процес дуже збурив шовіністичну владу Краснодарського краю Росії, відому побудовою провокаційної дамби на Тузлу. На той час тамтешній губернатор думав про висування своєї кандидатури у президенти РФ. Тож потужний міжнародний піар був дуже потрібен.

Були виділені кошти, задіяні спеціальні служби.

Раптово, слабкий голос маловідомих журналів з Києва, було почуто. Але, не так і не тими.

В США висадилася група кремезних «мистецтвознавців» з паперами Оружейной палати Кремля і постійним місцем служби у спецназі ГРУ, з досвідом бойових дій у Чечні.

Зрозуміло, тут уже зацікавилися американці. Почалася хитра інформаційна гра, у якій головну роль відвели українським журналістам, які навіть ні про що не здогадувалися. Непомітно, за кілька днів, ми стали страшенно інформованими…

Відвідуваність наших скромних сайтів різко піднялася. Саме тоді ми випадково вирахували Центр інформаційної підтримки ФАПСІ у Желєзногорську, багато чого зрозуміли…

Нарешті, рівень пригоди і учасників, став зрозумілим і українській владі. Президент В.Ющенко навіть видав секретний Указ. Про регалії говорили з високих трибун. Але, рівень переляканості нашої влади, залежності від Москви, не піддається ніяким коментарям. Колонія… Ніяких рішучих кроків не було зроблено.

Американське козацтво і два українських журнали залишилися одні. Зрозуміло, ми боролися як могли. Але, що може зробити кілька журналістів проти такої махини як Росія?

Можна лише подякувати нинішньому Міністру закордонних справ В.Огризку, який єдиний проявив якусь тверду позицію у переговорах з російським колегою.

Російський спецназ, під пильними телекамерами агентів ФБР, пограбував американський музей, відкрито, на автомобілях з дипломатичними номерами, перевізши викрадене до Генконсульства РФ.

Потім, шпигунськими стежками, регалії переправили до Італії. Документи і досі на розшифровці у ГРУ (намагаються відгадати коди до скарбів запорожців), а прапори, деякі грамоти, булави, перевезли до Краснодару. Булави вже розікрали. Ми намагаємося зрозуміти, де знаходиться дарча грамота на Кубань, підписана царицею Катериною. Між іншим, один наш олігарх давав за неї 50 млн…

Ось така історія, що вже стала класичною, перетворившись на легенди, приключилася…

Але, то був лише початок.

Потім виникла реконструкція шаблі Мазепи.

Її випадково знайшли у поляків-колекціонерів з Канади. Виготовив зброю невідомий нам українець за мотивами оригінальної шаблі Гетьмана.

Інформації було дуже мало. Почалися пошуки. До яких відразу приєдналися дивні росіяни з Пітеру. Існує ніким не спростована версія, що росіяни (з великими погонами і грошима), хотіли викупити реконструкцію і красиво передати її як оригінал (якого ніхто не бачив), одному проросійському політику України. Або, втюрити зброю, за певні політичні поступки В.Ющенку.

Учасники ті самі. Чесно кажучи, українські журналісти, які знову опинилися в інформаційному епіцентрі, не зразу повірили у реальність тих подій. Довелося…

Шаблю, за добу раніше, вихопили представники Американського козацтва.

Більше того, об‘єднавшись з журналісткою газети «Блик» Валентиною Мудрик, ми перейшли у наступ. Попросили керівництво Ермітажу дозволити сфотографувати оригінал шаблі Мазепи з їх фондів. Російські музейники з нас посміялися, спершу повідомивши що нічого подібного у них нема, а потім попросили інвентарний номер експонату(!).

Наші чиновники, до яких звернулися за допомогою журналісти, затравлено мовчали. Дуже цього всього злякалися. Яка там державна підтримка!!!

Після серії містичних пригод, ми чудесним чином отримуємо інвентарний номер шаблі. Яка зберігалася у секретному спецхрані ФСБ у всесвітньовідомому музеї!

Валі, шоковані росіяни, були змушені дозволити відвідати Ермітаж і сфотографувати їх екземпляр шаблі.

Отримали надпотужну сенсацію, яку і досі не можуть переварити історики.

Оце і є містична зброя.

-Колекціонери знають, що зброя має дуже різну, але потужну енергетику, - розповів отаман Американського козацтва, історик Сергій Цапенко, - Треба остерігатися холодної зброї, якою вбивали людей. Хоча, за нею чомусь найбільше ганяються. Велику цінність має зброя, що побувала в руках відомих людей. Тут – символізм. Навіть копії чи реконструкції мають значення. Як сталося з шаблею Мазепи. Такі експонати детонують досить несподівані міжнародні події. Проаналізуйте пригодницькі романи, фільми – сюжети дуже подібні. Певні символи з минулого, провокують процеси, що впливають на майбутнє. Тут все не так просто! Добре, що в Україні все більше людей це розуміють. Адже, всі пригоди у вас ще попереду!

Далі почалося взагалі щось.

Ми попросили відомого українського зброяра Володимира Остаповича, порівняти канадську реконструкцію і шаблю Мазепи з Ермітажу.

За кілька днів Остапович виніс чіткий вердикт – в Ермітажі теж копія! Скоріш за все, оригінал зброї знаходиться в спецхрані Оружейной палати Кремля. Ми спробували туди проникнути. Ага! ФСБ опустило залізну завісу. А керівництво страшенно впливових журналів «Музеї України» і «Нова Січ» опинилося у сумнозвісному списку «Враги России». Між тим, ми не полишаємо надії отримати фотографію оригіналу шаблі Мазепи. І дуже можливо, що дуже скоро нам це вдасться. За океаном теж є архіви. І ми вже писали про давні таємні фотографування основних російських музеїв…

Отож, познайомившись з керівником центру «Булат НВР» Володимиром Остаповичем за таких обставин, ми навіть не підозрювали, куди потрапили.

Люди просто взяли і відродили промислове виробництво справжньої булатної сталі. І зброї з булату. Що само по собі вже було сенсацією.

Володимир Володимирович виготовив унікальний витвір мистецтва – булатний акінак, який ми назвали Мечем революції. Прикметно, що у день, коли про нього писали, В.Ющенко розпустив парламент. Розповідь про булатну сталь, Меч революції моментально перетворилася на легенду. Іміджмейкери були у захваті. Політики вирішили викупити меч, використовуючи його в піарі. Що абсолютно не входило до планів творців зброї, для яких меч теж був символом. «Ми живемо на зламі епох! – говорить В.Остапович, - Найближчим часом в Україні не буде ні парламенту, ні президента. Буде зовсім інший устрій. Тож, віддавати Меч революції у брудні руки людей пекла, якими є нинішні політики, ми не збираємося! Цю зброю візьмуть  зовсім інші люди. І буде це досить скоро…».

Відбулося кілька пригодницьких подій. Меч хотіли викупити. Ціна сягнула 150 тисяч доларів. Хотіли викрасти. Зброю довелося розібрати…

Потім у дивній аварії загинув Майстер, що створив Меч… Його штовхнули з вікна іномарки, коли той їхав мопедом… Було багато крові…

За кілька місяців, ще один Майстер, який щойно вийшов на роботу, таємниче зник. Знайшли в озері…

З Меча прибрали дві символічні змійки… Проблеми, начеб-то зникли…

Була ще дивна історія з великим дворучним мечем, виготовленим з першої булатної плавки у світі. З того металу зробили зброю, яку впливові люди вирішили подарувати тодішньому президенту Л.Кучмі. Знову містика. В СП меч не прийняли. Він кудись зник. Потім знайшовся. Чомусь об лезо того меча всі випадково раняться. Хоч лезо не заточено. Зброя вимагає крові… Значить, щось буде відбуватися…

-Колекції холодної зброї не треба тримати в офісному приміщенні, де постійно працює господар, - говорить біоенергетик Валерій Пильник, - Краще в якійсь окремій кімнаті. Категорично не можна тримати колекцію у спальні! Бажано, аби зброя була у закритих шафах… Ритуальні мечі і ножі, які купують найчастіше, занадто сильні! Остерігайтеся, аби ця сила не була використана проти Вас!

І ще трохи містики.

Володимира Остаповича знову почали діставати пропозиціями продати Меч революції. Він насторожився. За кілька днів було знову розпущено парламент. Почалися чергові бісівські ритуали…

Меч знову розібрали.

Символи не продаються… Особливо в епоху демонократії…