Ігрища на згарищі музею в Пирогові

Сидить дурень на гілці та й пиляє її. Іде перехожий:  - Дурню, що ти робиш? Ти ж впадеш!

-         Йди, не заважай!

Гілка ламається, дурень падає, кричить перехожому:

-         У-у-у, чаклун!

Невдячна справа говорити: а ми ж попереджали! Дурні все одно пиляють під собою гілки.

В ніч на 22 лютого 2011року на території Національного музею архітектури та побуту України сталася пожежа. За нашими даними, керівництво Музею намагалося приховати цей факт. Але ж журналісти… Навіть Муамару Каддафі не завжди вдається з ними впоратись, а директор Музею Федака Павло Михайлович останнім часом часто-густо має з ними  непорозуміння… На другий день в телевізійних випусках новин глядачі могли бачити чудернацьку картину: підполковник у відставці Каленяк В. П. у камуфляжній формі та з погонами генерала армії, який на даний момент виконує обов’язки директора Музею, на фоні музею дає інтерв’ю , що згорів малоцінний об’єкт, сарайчик, який коштує 600 чи 700 гривень…

Вірите? Я – не дуже. За моїми даними, знищена безцінна дерев’яна споруда «Стая» з полонини Германівка Косівського району Івано-Франківської області. Такий тип будівель використовувався в районах відгінного скотарства Карпат для сироваріння. Дана споруда фіксувалася ще в 20-ті роки ХХ століття польськими дослідниками, вже тоді вона вважалася цінною архітектурною спорудою. А ви, Віталій Петрович, кажете «сарайчик»…

Пожежа відбулася у безпосередній близькості з вагончиком охорони. Де був охоронець у цей час, чому не були використані засоби пожежогасіння, (сніг, врешті-решт!), чому невчасно була викликана пожежна команда та про причини загоряння я, надіюсь, розбереться слідство. А яка роль нинішнього керівництва Музею в організації роботи та безпеки Музею? Думаю, слово «недостатня» не передає всю гаму складних почуттів…

Те, що на території музею площею 130 га та з колективом більше 200 працівників не все гаразд, не знає тільки той, хто взагалі не цікавиться життям цієї національної святині. Але, те, що події будуть розвиватись настільки трагічно, не хотілося навіть вірити… На даний момент їх можна назвати «апогеєм безглуздя».

17 січня у Музеї відбувся тендер на послуги охоронної фірми. Але, з невідомих причин (чи то з документацією проблеми, чи керівництво перемудрило), попередні охоронці пішли, а нові не прийшли. Натомість охороняти Музей були призначені працівники, багатьом з яких уже за 70 років, та й працюють вони переважно науковцями, тож відповідних навичок у них бракує. На допомогу цим «ніндзям» прийшло чомусь охоронне підприємство «Територія безпеки», яке ні до тендеру, ні до Музею ніякого відношення не має. Зате має, на мою думку, відношення до в.о. заступника директора. Крім того, на території знаходяться люди з написом «Охорона » на спині, які представляються сторожами. Начальник відділу охорони та пожежної безпеки Музею нічого про цих «сторожів» не чув. Та й штатної одиниці такої у Музеї нема… На всі запитання щодо цього безладу в.о. заступника директора (періодично він буває в.о. директора) Каленяк В.П. нічого такого, що я зміг би якось повторити, не сказав.  З окремих фраз «наша земля…, наведемо порядок…, усіх опозиціонерів позвільняю…» сформулювати якесь пояснення не вдається. Якщо до цього додати, що 14 лютого був звільнений пожежний інспектор, перед тим звільнені десять членів пожежної дружини (тобто фактично ліквідована пожежна дружина Музею), напрошується цікаве питання: а яка, взагалі, мета перебування керівництва у даному складі на займаних ними посадах? Чи не намальовані в їхніх планах на місці Музею поле для гольфу, або вертолітна площадка?

У пана Федаки взагалі з вогнем проблеми. Свого часу у очолюваній ним Закарпатській «Просвіті» внаслідок грубих порушень загинула людина. Висновків, очевидно, не зроблено… Зараз, зі всима цими (і багатьма іншими) проблемами весела компанія збирається проводити свято «Масниці». Невже ніхто не в змозі зупинити цих термінаторів?

Я не знаю, як ви, а особисто я адміністрації Музею в даному складі не довірив би велосипед, поки збігаю в магазин за пивом. А тут – цілий Музей, який коштує не мільйони, не мільярди… Наша історія  безцінна. Тож я закликаю всих небайдужих зупинити нищення нашої святині.

Вадим Логвінов, екс-замдиректора музею, шеф-редактор часопису "Скансени України"

Від редакції журналу "Музеї України":