Переяславський заповідник: монастирі витісняють музеї
Приміщення національного заповідника «Переяслав» передають церкві, а
їхні експозиції згортають, б’ють на сполох представники місцевої
громади. Експерти бачать у цьому свідоме знищення музеїв, які роблять
найбільше для формування національної самосвідомості українців. А в
Українській православній церкві (Московського патріархату) говорять про
відродження монастирів і одночасно запевняють, що музеї продовжать
діяти. Музеї народного одягу середньої
Наддніпрянщини, Давньоруської архітектури та музей імені винахідника
електрозварювання Бернардоса донедавна були окрасою музейного містечка у
центрі Переяслава. Нині вони не приймають відвідувачів, їхні експозиції
згорнуті.
Під загрозою закриття – і музеї Сковороди та
музей-діорама «Битва за Дніпро», повідомляють у місцевій організації
«Переяславський скарб». Як розповів Радіо Свобода голова організації,
історик Тарас Нагайко, проблема почалася з того, що на
території Національного заповідника «Переяслав» встановили намет вірні
Української православної церкви (Московського патріархату).
Пізніше
офіційні видання УПЦ (МП) заявили про відродження на цьому місці двох
чоловічих монастирів. Одночасно із цим звільнили керівника заповідника
Віктора Ткаченка, а заповідник спільно з представниками церкви відвідали
перші особи області та Міністерства культури і туризму.
Громада намагається захистити музеї
У
Переяславі тривають акції протесту, оскільки місцеві мешканці значну
частину прибутків отримують від туристів, які ідуть до тамтешніх музеїв.
Міська рада висловила недовіру новому керівникові заповідника Павлу
Довгошиї. Однак музеї досі закриті для відвідувачів, і там порядкують
ченці, розповідає Тарас Нагайко.
«Жодної прозорості немає.
Міністр культури і туризму Михайло Кулиняк запевнив, що немає жодних
документів про передачу приміщень церкві, але факт закриття двох музеїв
дозволяє говорити про загрозу і для інших, які розташовані у приміщеннях
колишньої Михайлівської церкви. Є акт спільного користування
приміщенням музеями і церквою, але це користування дуже специфічне.
Експозиції не діють, працівники музеїв не мають навіть ключів від них. Є
припис Державної інспекції культурної спадщини про припинення
незаконного будівництва, оскільки представники церкви перебудовують
історичні пам’ятки, збудовані переяславським полковником Федором
Лободою», – каже голова організації «Переяславський скарб».
Керівництво
заповідника ситуацію не коментує. Водночас відомо, що частину його
працівників, які були не згодні з закриттям музеїв, звільнили, і вони
доводять свої права у суді.
Музеї та монастирі можуть працювати на спільну мету – УПЦ (МП)
Зі свого боку, керуючий справами Переяслав-Хмельницького вікаріату УПЦ (МП), вікарій Пантелеймон (Васильківський) не бачить підстав для конфлікту і вважає, що монастирі й музеї мають мирно співіснувати.
«Територія,
яка прилягає до Свято-Архангело-Михайлівського храму, із благословення
митрополита Володимира є чоловічим монастирем. Можливо, це комусь не
подобається. Ворота монастиря не будуть закриті, оскільки монастирі
створюються як осередки духовності, культури, подвигу і молитви. Музейні
працівники не усунуті від роботи. Музейна справа буде поєднуватися з
діяльністю монастиря. Жоден шматочок старовини не буде втрачено», –
говорить представник церкви.
Українська православна церква
(Московського патріархату) завдала непоправних збитків історичній
спадщині України, переконаний експерт із музейної справи Віктор Тригуб.
«Ідеться
про перехід до однієї з конфесій приміщень музеїв та всіх центральних
кварталів історичного міста, яким має пишатися кожен українець. Музей
народного одягу вже складений у коробки у гаражах, його фактично не
існує. Хоча закон дозволяє виселяти музей лише за єдиної умови – що він
вже отримав інше рівноцінне приміщення», – наголошує він.
Експерт відзначає, що церковники не надали жодної компенсації за використання приміщень музеїв.
Тим
часом у старовинній дзвіниці на території Переяславського заповідника
вже діє громада Української православної церкви Київського патріархату.
Однак представники місцевої громади запевняють, що з 1996 року вона
вносить орендну платню і не чинить перешкод у роботі музеїв.
Євген Солонина
http://www.radiosvoboda.org/content/article/16798311.html
|
